inf-armed.at.ua
      
Головна | Реєстрація | Вхід |   Вітаю Вас Гість
Оцініть матеріал з астрономії про календарі
Всего ответов: 77

Різниця між юліанським і григоріанським календарями
з точки зору астрономії

      Тут мова піде про різницю між юліанським і григоріанським календарями (старим і новим стилями) з точки зору чисто астрономічної, оскільки обидва ці календарі є „сонячні”, тобто, пов’язані з астрономічним явищем руху Землі навколо осі та навколо Сонця. (Зауважу, що деталі типу „обертання не по колу, а по еліптичній орбіті” і ін. тут не обговорюються, бо на основний зміст матеріалу не впливають). Отже...

Частина І. Юліанський календар
      Одразу хочеться сказати, чому все так складно з календарями... Бо в році „поміщається” не ціле, а дробове число діб. Із т о ч н і с т ю вимірювання цієї дробової частини і пов’язані удосконалення сонячного календаря, які тривають вже не одне тисячоліття.

мал.1-1 мал.1-2 мал.1-3

      Виберемо на орбіті деяку т.О, а на Землі виберемо довільне місце – т.К (м.Київ). Нехай Земля і Сонце розташовані в момент проходження планети через т.О так, що в Києві в цей момент – зима, 00 год 00 хв (опівніч) 1 січня 2009 року (мал.1-1). Рухаючись по орбіті навколо Сонця, Земля також обертається навколо власної осі – відбувається зміна дня і ночі. Коли в Києві закінчиться 365 доба, то планета ще не долетить по колу до початкової т.О, а перебуватиме в деякій т.О1 (мал.1-2), де і настане опівніч 1 січня наступного року (2010). А поки Земля долетить з т.О1 в т.О, то вона ще встигне обернутися навколо власної осі приблизно на 90°, і в місті Києві вже буде 6 год ранку 1 січня 2010 року (мал.1-3).
      Цей факт встановили ще за часів Юлія Цезаря (треба віддати належне тим дослідникам, бо вони ще не знали, що Земля кругла, що обертається навколо Сонця): на одному повному оберті навколо Сонця (від т.О і до т.О) вміщується 365.25 доби (6 год = 0.25 доби) – дробове число. Але календарний рік не може мати 365.25 днів, це число має бути цілим – 365 або 366, щоб „1 січня” кожного нового року наставало опівночі, а не в 6 год. ранку і не в 12 год. дня. Тому календарний рік введено таким чином, що він має або 365 днів (звичайний), або 366 (високосний рік).
      Календар, в якому кожен четвертий календарний рік – високосний, називається юліанським. Був введений дуже давно (46 р. до н.е.), а тому ще називається старим (старий стиль). Чому саме кожен 4-й рік високосний, думаю, всі розуміють. Бо за 4 роки накопичиться 4 х 0.25 = 1 доба, якої не вистачає Землі, щоб долетіти до т.О. Вводячи високосне „29 лютого” ми даємо планеті можливість за цю додаткову добу долетіти в початкову т.О. І все стає на свої місця, і все починається спочатку. Однак...

Частина ІІ. Григоріанський календар
      Як тепер відомо, Юлій помилився (це встановили за часів Папи Римського Григорія ХІІІ у 1582 р.). Насправді, рік має не 365.25, а 365.2425 днів – трохи менше. Кожного наступного року „1-е січня” зміщується від т.О вліво не на 6 год., а на трохи менше: від т.О1 до т.О проходить не 0.25, а 0.2425 доби (точність вимірювання дробової частини – пам’ятаєте?..) А за 4 роки набіжить зміщення не на 1 добу = 0.25 х 4, а менше – 0.2425 х 4 = 0.97 доби. Але ж в юліанський календар додано ц і л у високосну добу – забагато, а значить і планета за цей більший час пролетить задалеко – перелетить початкову точку О вправо по орбіті. З кожним 4-им роком, зміщення „1-го січня” вправо від т.О наростає все більше.
      Коли було зміщення від т.О в л і в о, ми додавали одну високосну добу, щоб протягом неї Земля долетіла в т.О. Тепер, коли зміщення від т.О відбувається в п р а в о, треба забирати високосну добу, щоб „вернути” Землю назад в т.О, яку вона перелетіла. Якщо цього не зробити, то „1 січня” зміститься так, що ця дата наставатиме в іншу пору року (мал.2).


мал.2

      За 400 років життя за юліанським календарем пройшло:
365.25 х 400 = 146 100 днів,
а мало би пройти (за „григоріанськими” вимірюваннями):
365.2425 х 400 = 146 097 днів.
Мало би пройти на 3 доби менше. Оскільки протягом 400 років відхилення „1-го січня” становить 3 доби, то можна будь-які 3 високосні роки зробити невисокосними (наприклад, 100-й, 200-й і 300-й) і „1 січня” вернеться назад в т.О.
      Григоріанський календар – це, власне, юліанський календар, в якому кожен 4-й рік є високосним, крім років з номерами 100, 200, 300, 500, 600, 700, 900 і т.д. Точне означення таке: це календар, в якому роки, що не діляться (націло) на 4 (1, 2, 3, 5, 6, 7, 9, …) або діляться на 4, але не діляться на 400 (100, 200, 300, 500, 600, 700, 900, …), є НЕвисокосними, а інші – високосні.

Частина ІІІ. Різниця між календарями
      Григоріанський календар був введений аж в 1582 році, а до того країни і церкви жили за юліанським календарем, який кожних 400 років давав похибку у 3 дні. Якщо рахувати від початку нашої ери, то похибка ця у 1582 р. становила 12 днів. Однак, на скільки відомо, похибку обчислювали не від 1-го року н.е., а десь від ІІІ століття, коли відбувся Нікейський Собор церковний, на якому ніби-то визначили деякі канонічні дати. Зараз у цьому розібратися простому смертному важко, бо і юліанський календар функціонував у перші роки неправильно: не кожен 4-й рік був високосним, а кожен 3-й... Одним словом, всі по трохи накрутили... Папі Римському Григорію XIII доповіли багато версій реформування календаря, серед яких він обрав одну – похибку в юліанському календарі на той час стали вважати рівною 10 дням...
      Було вирішено не просто ввести новий календар, а виправити похибку, що набігла за всі ці роки. Для цього скасували одноразово з календаря 10 днів (після 4 жовтня одразу настало 15 жовтня). Тобто, вернули „1-е січня” в його початкове положення – в т.О (в якому воно перебувало 1600 років тому). Православні церкви хоча і визнали сам факт неточності юліанського календаря, проте скасовувати 10 днів з календаря не стали. Так у новому григоріанському календарі вже настало 1 січня (вернули Землю назад в т.О), а до старого юліанського 1-го січня Земля ще має долетіти, бо воно залишилося зміщеним вправо від т.О.
      Насправді, мова у ті часи йшла не про Новий рік (1 січня), а про день весняного рівнодення, але це ролі не грає. І ще... До 1600 р. обчислили похибку у 10 днів, а за рахунок 1700-го, 1800-го і 1900-го років ця похибка вже тепер у 2010 році складає 10+3=13 днів. Католики відзначають „25 грудня” – Різдво, а православні мусять чекати до свого „25 грудня” ще 13 днів.
      PS: григоріанський календар також неточний: рік триває не 365.2425, а приблизно 365.2422 доби, але похибка в один день вже у григоріанському календарі настає аж через більше як 3000 років.

Дякую, що дочитали :-)
Висловіть своє "фе!" цій статті на форумі :-) або просто і швидко проголосуйте в лівій колонці сайту.
Ще раз дякую за увагу!

 
Copyright "inf@rmed by i-Ghor" © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz